ЛАБОРАТОРНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Лабораторні аспекти діагностики захворювань щитовидної залози

Щитовидна залоза є важливим органом ендокринної системи, який відповідає за синтез гормонів, що регулюють обмін речовин і забезпечують нормальну роботу організму. Для точного діагностування захворювань щитовидної залози необхідно здійснити комплексну лабораторну діагностику, яка включає визначення рівня гормонів, а також інші дослідження. Ця стаття розглядає лабораторні аспекти діагностики захворювань щитовидної залози, що дозволяють своєчасно виявити патології і призначити відповідне лікування.

1. Основні гормони щитовидної залози

Щитовидна залоза виробляє три основні гормони:

• Тироксин (Т4) – основний гормон, що містить йод, який є важливим для регуляції обміну речовин.

• Трийодтиронін (Т3) – активна форма тироксину, що регулює енергетичний обмін і діяльність серцево-судинної системи.

• Тиреотропний гормон (ТТГ) – гормон, що виділяється гіпофізом і стимулює щитовидну залозу до вироблення Т3 і Т4.

2. Лабораторні методи дослідження

Для діагностики захворювань щитовидної залози використовуються різні лабораторні методи. Найбільш поширеними є:

• Визначення рівня ТТГ. Це одне з основних досліджень, яке дозволяє виявити порушення функції щитовидної залози. Зниження рівня ТТГ свідчить про гіпертиреоз, а підвищення – про гіпотиреоз.

• Визначення рівня Т3 і Т4. Аналіз рівня цих гормонів дозволяє оцінити функцію щитовидної залози та виявити порушення її роботи.

• Визначення антитіл до тиреопероксидази (АтТПО). Підвищення рівня антитіл свідчить про аутоімунні захворювання, такі як хвороба Грейвса чи хронічний автоімунний тиреоїдит.

• Визначення антитіл до тиреоглобуліну (АтТГ). Це дослідження використовується для діагностики раку щитовидної залози та при контролі лікування.

• Визначення рівня кальцитоніну. Підвищення рівня цього гормону може вказувати на наявність медулярного раку щитовидної залози.

3. Визначення ТТГ

ТТГ є основним індикатором функціонального стану щитовидної залози. Зниження рівня ТТГ свідчить про гіпертиреоз, коли щитовидна залоза виробляє занадто багато гормонів. Підвищення рівня ТТГ вказує на гіпотиреоз – стан, коли щитовидна залоза не виробляє достатньо гормонів.

4. Аналіз рівня Т3 і Т4

Рівень тиреоїдних гормонів Т3 і Т4 допомагає уточнити діагноз, встановлений за результатами визначення ТТГ. У разі порушення балансу між Т3 і Т4, лікар може визначити тип захворювання:

• Гіпертиреоз – підвищення рівня Т3 і Т4 при зниженому ТТГ.

• Гіпотиреоз – знижений рівень Т3 і Т4 при підвищеному ТТГ.

5. Аналіз на антитіла

Дослідження на антитіла до тиреопероксидази (АтТПО) дозволяє діагностувати аутоімунні захворювання щитовидної залози, такі як хронічний автоімунний тиреоїдит або хвороба Грейвса. Підвищення рівня антитіл вказує на активність аутоімунних процесів, що призводять до ураження тканин щитовидної залози.

6. Діагностика раку щитовидної залози

Для діагностики медулярного раку щитовидної залози використовується аналіз на рівень кальцитоніну. Підвищений рівень кальцитоніну може вказувати на наявність медулярного раку, однак для точного діагнозу необхідні додаткові обстеження, такі як ультразвукове дослідження та біопсія.

7. Ультразвукове дослідження

Хоча ультразвукове дослідження не є лабораторним методом, воно є важливим доповненням до лабораторних тестів у діагностиці захворювань щитовидної залози. УЗД дозволяє виявити зміни в структурі щитовидної залози, такі як вузли або кісти, а також оцінити їх розміри та характер. Це дослідження використовується для подальшої оцінки результатів лабораторних тестів і для моніторингу стану пацієнтів.

8. Біопсія та цитологічне дослідження

Коли на УЗД виявляються підозрілі утворення, пацієнту можуть призначити біопсію для визначення природи утворення. Цей метод допомагає виявити рак щитовидної залози або інші патології. Цитологічне дослідження матеріалу дозволяє поставити точний діагноз і визначити подальшу тактику лікування.

9. Роль лабораторних досліджень у моніторингу хворих

Лабораторні дослідження відіграють важливу роль у моніторингу стану пацієнтів з хворобами щитовидної залози. Після лікування гіпертиреозу чи гіпотиреозу пацієнти повинні регулярно здавати аналізи для оцінки ефективності терапії. Постійний моніторинг рівня гормонів дозволяє коригувати дозу медикаментів і запобігати розвитку ускладнень.

10. Висновки

Лабораторні методи дослідження є важливими інструментами для діагностики захворювань щитовидної залози. Вони дозволяють точно визначити порушення функції органу, виявити аутоімунні захворювання та рак, а також моніторити ефективність лікування. Своєчасна діагностика і правильне лікування є запорукою успішного лікування захворювань щитовидної залози та покращення якості життя пацієнтів.